FAQ

ПУЄ п. 2.1.12

2.1.12 Для виконання стаціонарної електропроводки дозволено використовувати гнучкі кабелі і проводи. Стаціонарне обладнання, яке може переміщуватися під час монтажу і обслуговування, треба підключати гнучкими кабелями або шнурами. Пересувне обладнання потрібно підключати лише гнучкими кабелями і шнурами з подвійною ізоляцією (за винятком обладнання, яке живиться через тролеї або контактні рейки).






Ще одне популярне питання з електромонтажних робіт - це розрахунок потужності автоматів. У багатьох житлових будинках, збудованих більше 20 років тому, є проблеми з електричною проводкою, так як додається нова і нова побутова техніка, з високими вимогами до якості мережі та з іншими показниками потужності. Одна з проблем – невідповідність сили струму перерізу проводки.

Всім знайоме коротке замикання чи простріл витка. Щоб уникнути подібного, однієї заміни кабелів зовсім мало, необхідно встановлювати захисні автомати, що дозволяють уникнути витоку напруги. Корисно буде дізнатися, як підібрати диференціальний автомат або звичайний автомат (автоматичний вимикач) до своєї квартири в залежності від навантаження.

Розрахунок потужності під час виборів автомата проводиться так. Наприклад, всі монтажні роботи виконані електричним кабелем із перетином 3,0 та максимальною силою 25А. Загальна потужність приладів рівна: мікрохвильова піч 1,5 kW, електрочайник 2,1 kW, холодильник 0.7 kW, телевізор 0.5 kW. Сумарна потужність виходить рівною 4,7 kW або 4.7 * 1000 W.

Щоб потужність кожного ланцюга було простіше розрахувати, навантаження поділяють на групи. Обладнання найбільшої потужності підключають окремо. Не варто нехтувати навантаженням малої потужності, оскільки при розрахунках у сумі може вийти суттєвий результат.

Для обчислення використовуємо формулу: потужність/напруга. Разом 21,3 А. Потрібен ПЗВ або дифавтомат з граничним споживанням 25А, не більше. Якщо кількість споживачів більше двох, то сумарну потужність слід множити на 0,7 для коригування даних. При навантаженні три та більше – на 1,0.


У старих багатоквартирних будинках, нерідко в електропроводці відсутній третій захисний провідник, у якому має бути заземлення. При такій схемі електромонтажу, потужні прилади, «маса» яких з'єднується із заземлюючим виведенням розетки, не виявляються захищені, і якщо відбудеться витік фазного струму на корпус, то прилад може становити серйозну загрозу життю та здоров'ю.




ПУЭ П. 4.1.20

4.1.20 Елементи керування (поворотні рукоятки, натискні кнопки тощо) слід установлювати на висоті, не вищій ніж 2 м і не нижчій ніж 0,8 м від підлоги, а вимірювальні прилади – таким чином, щоб шкала кожного приладу знаходилась на висоті, не вищій ніж 1,8 м і не нижчій 1,0 м від підлоги. Елементи керування апаратами аварійного вимкнення слід установлювати на висоті від 0,8 м до 1,6 м від підлоги. Комплектуючі елементи і затискачі для зовнішніх проводів рекомендовано розміщувати на висоті, не нижчій ніж 0,2 м від основи НКУ . Примітка. За погодженням між виробником і споживачем допускаються розміри, які відрізняються від зазначених вище, залежно від призначення НКУ і умов експлуатації.






ПУЭ п 2.1.79

2.1.79 У разі паралельного прокладання відстань від проводів і кабелів до трубопроводів має бути не менше ніж 100 мм, а до трубопроводів з горючими або легкозаймистими рідинами і газами – не менше ніж 400 мм. Проводи і кабелі, прокладені паралельно гарячим трубопроводам, мають бути захищеними від впливу високої температури або повинні мати відповідне виконання.






ПУЭ П.2.1.58

2.1.58 З’єднання і відгалуження проводів і кабелів, за винятком проводів, прокладених на ізолювальних опорах (ізоляторах, клицях тощо), треба виконувати в з’єднувальних і відгалужувальних коробках, в ізоляційних корпусах з’єднувальних і відгалужувальних стискних пристроїв, у спеціальних нішах будівельних конструкцій, усередині корпусів електроприймачів, виробів, апаратів і машин. У разі прокладання електропроводки на ізолювальних опорах з’єднання або відгалуження проводів треба виконувати безпосередньо біля ізолятора (клиці тощо) або на них.






ПУЭ п.2.1.55

2.1.55 Місця з’єднання і відгалуження проводів і кабелів мають бути доступними для огляду, перевірки, випробувань, обслуговування і ремонту. Винятком є з’єднання: 

– кабелів у землі; – заповнені компаундом або герметичні;

 – виконані зварюванням, паянням або опресовуванням; 

– холодних кінців з нагрівальними елементами систем обігрівання підлоги і стелі; – які є частиною обладнання відповідно до стандарту (технічних умов) на виріб.



(ПУЭ п.2.1.15)

2.1.15 Виконувати електропроводку у вентиляційних каналах і шахтах заборонено. Допускається перетинати ці канали і шахти одиничними проводами і кабелями, розміщеними в сталевих трубах.






ПУЭ П.2.1.14

2.1.14 Електропроводку, яку прикріплюють до стін або розташовують у стінах, потрібно прокладати горизонтально, вертикально або паралельно краям стін приміщення. Електропроводку, яку розташовують у будівельних конструкціях без кріплення (стеля, підлога), можна прокладати по найкоротшому шляху.



НПАОП 40.1.32-01

Електричні мережі, якіпрокладаються за непрохідними підвісними стелями і в перегородкахрозглядаються як приховані єлектропроводки і їх слід виконувати:

За стелями і в пустотах перегородок із горючих матеріалів згідно з ДСТУ.Б.2.7-19в металевих, які мають локалізуючі властивості, і в закритих коробах:

За стелями і в перегородках із негорючих матеріалів — у трубах, гнучких рукавах, коробах, із негорючих, або важкогорючих матеріалів або горючих класу горючості Г1 згідно з ДСТУ Б.В.2.7-19, а також кабелями, які мають оболонкиз матеріалів з помірноюдимоутворювальною здатністю за ГОСТ 12.1.044.






ПУЄ п.6.6.27; п.6.6.28

6.6.27 Штепсельні розетки установлюють: – у виробничих приміщеннях зазвичай на висоті 0,8 – 1 м; у разі підведення проводів згори їх допускається встановлювати на висоті до 1,5 м; – в адміністративно-конторських, лабораторних, житлових та інших приміщеннях – на висоті, зручній для приєднання до них електричних приладів, залежно від призначення приміщень та оформлення інтер’єру, але не більше ніж 1 м; установлювати штепсельні розетки дозволено в кабельних коробах, у призначених для цього місцях; – у школах і дитячих закладах (у приміщеннях для перебування дітей) – на висоті 1,8 м. 

6.6.28 Вимикачі для світильників загального освітлення треба установлювати на висоті від 0,8 до 1,7 м від підлоги, а в школах, дитячих яслах і садках, у приміщеннях для перебування дітей – на висоті 1,8 м від підлоги. Вимикачі з керуванням за допомогою шнура дозволено встановлювати під стелею.



ПУЄ п. 6.6.14

6.6.14 Освітлювальну арматуру допускається підвішувати на живильних проводах, якщо їх для цього призначено і виготовлено за спеціальними технічними умовами.



ПУЄ п 6.2.10

6.2.10 Кожна групова лінія, як правило, повинна мати на фазу не більше ніж 20 світильників та/або штепсельних розеток. До групових ліній, які живлять світлові карнизи, світлові стелі тощо із світильниками з люмінесцентними лампами потужністю до 80 Вт, рекомендується приєднувати до 60 ламп на фазу; для ліній, які живлять світильники з люмінесцентними лампами потужністю до 40 Вт, − до 75 ламп на фазу, з люмінесцентними лампами потужністю до 20 Вт − до 100 ламп на фазу. У виробничих, громадських будівлях і житлових будинках до однофазних груп освітлення технічних підвалів і горищ допускається приєднувати до 60 ламп розжарювання потужністю до 60 Вт кожна. Світильники з світлодіодними або іншими лампами, які приєднані до однієї групової лінії із захисним апаратом, не повинні викликати хибне спрацьовування захисного апарату від дії пускових струмів у разі їх одночасного вмикання. Дозволено приймати найбільшу допустиму кількість джерел світла із значними пусковими струмами, які приєднано до однієї групи, за рекомендаціями виробника.



ПУЄ п 1.7.133

1.7.133 . Не допускається використовувати як захисні провідники такі провідні частини: – труби газопостачання та інші трубопроводи горючих або вибухонебезпечних речовин і сумішей; – труби водопостачання, каналізації та центрального опалення; – несучі троси для тросової проводки; – свинцеві оболонки кабелів і проводів (див. примітку); – конструктивні частини, які можуть зазнавати механічного пошкодження в нормальних умовах експлуатації; – металеві оболонки ізоляційних трубок і трубчастих проводів, металорукави тощо. Примітка. Використання свинцевих оболонок кабелів як захисних провідників є можливим у разі, якщо воно буде обґрунтоване відповідними розрахунками.



ПУЄ п 1.7.115; п.1.7.116; п 1.7.117

1.7.115 Як природні заземлювачі можна використовувати: – металеві і залізобетонні конструкції будівель і споруд, які перебувають у контакті з землею, у тому числі залізобетонні фундаменти в неагресивних, слабоагресивних і середньоагресивних середовищах; – підземні частини залізобетонних і металевих опор повітряних ліній електропередавання, у тому числі фундаменти опор, за відсутності гідроізоляції залізобетону полімерними матеріалами; – металеві трубопроводи, прокладені в землі (крім трубопроводів, зазначених у 1.7.116); – інші провідні частини, які є придатними для цілей заземлення і не можуть бути навіть тимчасово демонтованими (повністю або частково) без відома персоналу, який експлуатує електроустановку (обсадні труби бурових свердловин, металеві шпунти гідротехнічних споруд, закладні частини затворів тощо); – заземлювачі опор повітряних ліній електропередавання, з’єднані з заземлювальним пристроєм електроустановки за допомогою грозозахисного троса, якщо трос не ізольовано від опор лінії; – заземлювачі опор повітряних ліній електропередавання напругою до 1 кВ, з’єднані PEN- провідником із заземлювальним пристроєм джерела живлення за кількості ліній, не меншої двох; – рейки магістральних неелектрифікованих залізниць і під’їзних колій за наявності перемичок між рейками.

 1.7.116 Не допускається використовувати як природні заземлювачі діючі трубопроводи горючих рідин, горючих або вибухонебезпечних газів і сумішей. Не слід також використовувати як природні заземлювачі труби каналізації, опалення та водопроводу. Проте ці вимоги не виключають необхідності приєднання цих трубопроводів і труб в електроустановках напругою до 1 кВ до основної системи зрівнювання потенціалів. Не слід також використовувати як природні заземлювачі залізобетонні конструкції будівель і споруд з попередньо напруженою арматурою, проте це обмеження не поширюється на опори повітряних ліній електропередавання і опорні конструкції відкритих розподільних пристроїв. Можливість використання природних заземлювачів за умовою густини струму, який протікає по них, необхідність зварювання арматурних стержнів залізобетонних фундаментів та інших будівельних конструкцій, приварювання анкерних болтів до арматурних стержнів залізобетонних фундаментів, а також можливість використання фундаментів у сильноагресивних середовищах мають визначатися за допомогою розрахунків. 

1.7.117 Штучні заземлювачі можуть бути з чорної сталі без покриття або з покриттям, з нержавіючої сталі і мідними. Штучні заземлювачі не слід фарбувати. Матеріал, який використовують для заземлювачів і заземлювальних провідників, має бути електрохімічно сумісним з матеріалом з’єднувальних і контактних елементів. Мінімальні розміри заземлювачів і заземлювальних провідників, прокладених у землі, мають відповідати розмірам, зазначеним у табл. 1.7.5. Заземлювачі з чорної сталі, як правило, не слід використовувати в сильноагресивному середовищі. У цьому випадку рекомендовано застосовувати мідні заземлювачі або заземлювачі із сталі з мідним гальванічним покриттям. У разі використання заземлювачів з чорної сталі без покриття в середньоагресивному середовищі їх розміри порівняно



ПУЄ п 1.7.115; п.1.7.116; п 1.7.117

1.7.115 Як природні заземлювачі можна використовувати: – металеві і залізобетонні конструкції будівель і споруд, які перебувають у контакті з землею, у тому числі залізобетонні фундаменти в неагресивних, слабоагресивних і середньоагресивних середовищах; – підземні частини залізобетонних і металевих опор повітряних ліній електропередавання, у тому числі фундаменти опор, за відсутності гідроізоляції залізобетону полімерними матеріалами; – металеві трубопроводи, прокладені в землі (крім трубопроводів, зазначених у 1.7.116); – інші провідні частини, які є придатними для цілей заземлення і не можуть бути навіть тимчасово демонтованими (повністю або частково) без відома персоналу, який експлуатує електроустановку (обсадні труби бурових свердловин, металеві шпунти гідротехнічних споруд, закладні частини затворів тощо); – заземлювачі опор повітряних ліній електропередавання, з’єднані з заземлювальним пристроєм електроустановки за допомогою грозозахисного троса, якщо трос не ізольовано від опор лінії; – заземлювачі опор повітряних ліній електропередавання напругою до 1 кВ, з’єднані PEN- провідником із заземлювальним пристроєм джерела живлення за кількості ліній, не меншої двох; – рейки магістральних неелектрифікованих залізниць і під’їзних колій за наявності перемичок між рейками.

 1.7.116 Не допускається використовувати як природні заземлювачі діючі трубопроводи горючих рідин, горючих або вибухонебезпечних газів і сумішей. Не слід також використовувати як природні заземлювачі труби каналізації, опалення та водопроводу. Проте ці вимоги не виключають необхідності приєднання цих трубопроводів і труб в електроустановках напругою до 1 кВ до основної системи зрівнювання потенціалів. Не слід також використовувати як природні заземлювачі залізобетонні конструкції будівель і споруд з попередньо напруженою арматурою, проте це обмеження не поширюється на опори повітряних ліній електропередавання і опорні конструкції відкритих розподільних пристроїв. Можливість використання природних заземлювачів за умовою густини струму, який протікає по них, необхідність зварювання арматурних стержнів залізобетонних фундаментів та інших будівельних конструкцій, приварювання анкерних болтів до арматурних стержнів залізобетонних фундаментів, а також можливість використання фундаментів у сильноагресивних середовищах мають визначатися за допомогою розрахунків. 

1.7.117 Штучні заземлювачі можуть бути з чорної сталі без покриття або з покриттям, з нержавіючої сталі і мідними. Штучні заземлювачі не слід фарбувати. Матеріал, який використовують для заземлювачів і заземлювальних провідників, має бути електрохімічно сумісним з матеріалом з’єднувальних і контактних елементів. Мінімальні розміри заземлювачів і заземлювальних провідників, прокладених у землі, мають відповідати розмірам, зазначеним у табл. 1.7.5. Заземлювачі з чорної сталі, як правило, не слід використовувати в сильноагресивному середовищі. У цьому випадку рекомендовано застосовувати мідні заземлювачі або заземлювачі із сталі з мідним гальванічним покриттям. У разі використання заземлювачів з чорної сталі без покриття в середньоагресивному середовищі їх розміри порівняно






ПУЄ п1.5.27

Лічильники потрібно розміщувати в легкодоступних для обслугову вання сухих приміщеннях, у вільному і не тісному для роботи місці. Робочий температурний діапазон лічильника має відповідати температурі умов використання протягом року. Лічильники загальнопромислового виконання заборонено встановлювати в приміщенні з агресивним середовищем. Лічильники дозволено розміщувати в неопалюваних приміщеннях і коридорах розподільних пристроїв електростанцій і підстанцій, а також у шафах зовнішнього установлення.






ПУЄ п 1.5129

Лічильники треба встановлювати в шафах, камерах комплектних розподільних пристроїв, на панелях, щитах, у нішах, на стінах, які мають жорстку конструкцію. Лічильники потрібно кріпити до пластмасових або металевих щитків. Висота від підлоги до коробки затискачів лічильника має бути в межах 0,8 – 1,7 м.